Вітаємо

Вітаємо на сайті «Український одяг» порталу Український сувенір.

З давних часів на Україні одяг мав не тільки практичне призначення, але й велику етнічну та естетичну суть. У кожному регіоні нашої держави були свої унікальні звичаї, обряди та костюми. До різних свят використовувався свій окремий одяг. Всі костюми виготовлялися вручну, починаючи з вирощування рослин (конопель чи льону), виготовлення тканин та ниток, фарбування і пошиття одягу, закінчуючи вишивкою та оздобленням. Український одяг завжди був від природи – як по складу та виготовленню, так і по візерунках вишивки і крою. Кожен регіон або навіть окремі села вносили щось своє у декорування костюму.

Сьогодні цей великий пласт нашої історії та традиційної культури творчій колектив Українського Сувеніру намагається зберегти документально і відтворити практично давні техніки пошиття одягу та вишивання. При розробці нових стилів і технік пошиття одягу ми намагаємось зберегти оригінальність і неповторність вишивки усіх регіонів нашої країни.

Сьогодні Український Сувенір має великий досвід у створенні українського народного одягу, адаптації традиційного крою та вишивки до сучасного одягу і пропонує велику власну колекцію унікальних моделей чоловічого, жіночого та дитячого одягу.

Також пропонуємо постільну білизну та хрестильні набори.

Завітайте до нашої крамниці українських сувенірів яка налічує більше 5000 позицій традиційних промислів, подарунків, виробів ткацтва та всього, що пов'язано з культурою україни!

Спробуйте відчуття натуральної тканини та природнього крою – оберіть свій оригінальний костюм чи замовте щось унікальне тільки для себе.

Галерея виробів творчої майстерні Український Сувенір

Об'яви

  • Записи

Опубліковувач

«Повернутися

Роль вишиванки у національному вихованні молоді

"Вишивка - це унікальне мистецтво народної графіки української нації. Вона зберегла і несе в собі нашу багатовікову культуру. Стібки нитки- це лінії прямі по горизонталі чи вертикалі, а також і по діагоналі є основою творення складних візерунків. Це - основне у вишиванні. З цього починається захоплюючий процес творення - від простих до найскладніших орнаментальних узорів. Тут спостерігається народна винахідливість в методах побудови, розміщенні, а також у створенні нових орнаментальних форм застосуванняВИШИВКИ.Вишивка породжує численні зразки геніальних композицій, неперевершених за рівнем художнього виконання їх, в ній втілено красу народної вигадки, фантазії- геометрію зображення чудес Землі, природи, Сонця, людини. Вишивці належить особлива роль в духовному житті людини, створенні естетичного середовища у праці, відпочинку, святкуванні. Вишиті одяг, рушники, скатертини тощо, супроводжують наші свята, обряди, відіграють велику не тільки матеріально-практичну, а й духовно-естетичну функцію. З часу створення і дотепер вишивка відіграє велику роль в утвердженні краси нашого життя.

Сучасна вишивка мав глибокий зв'язок з традиціями народної вишивки, зберігає свій духовний зміст і доводить, що народне мистецтво як і народна пісня - це велике надбання нашої багатовікової культури. А вже уміння вишивати, носити одяг, мати вишиті речі, жити в помешканні з вишитим інтер'єром піднесе наше молоде покоління на значно вищий щабель національної культури, тобто зможе відіграти дуже велику роль у вихованні їх національної свідомості. І вже їхні діти будуть виростати гордими з того, що вони є продовжувачами української культури, українського роду - українцями.

Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, традиційний метод взаємодопомоги - толока, вечорниці - з усім цим пов'язане наше історичне минуле. Розказують нам матері, бабусі, що не так давно, але за їхніх часів, веселіші були люди, вміли поспівати, пожартувати. Вдень робили всі свої роботи, а вечором збирались на толоку, допомагали одні одним чи кожен мав свою роботу- вишивали собі одяг - блузки, сорочки, кептарі та ін. Та ще щоб таких ні в кого не було. Це значить, що кожна дівчина придумувала собі узір. Вишиваючи, співали різних пісень, таким чином, учились співати. А потім танцювали традиційних українських народних танців. Хто не вмів вишивати, співати, танцювати - на толоки не ходили. Цього всього треба було навчитися. Це підносило їх національну свідомість і гордість. Гордіть від того, що він - українець чи вона - українка. Все це разом і прищеплювало любов до своєї Батьківщини України, її історії, її минулого і майбутнього, а потім вже до всього людства, до загальнолюдської культури.

Вишивання - як процес виконання вишивки в дуже захоплюючий, привабливий. Заняття вишиванням розвиває творчий підхід до праці, естетичні смаки, привчає до акуратності і працелюбності, формує в школярів, учнів чи студентів звички і вміння, що їм дуже пригодиться в практичній діяльності. Можливо, захоплення вишивкою переросте в необхідність творчо працювати і зв'язати своє жипя з вишивкою так, що вона стане основним видом трудової діяльності.

Прищеплювати любов до вишивки пропоную з молодшого шкільного віку. Дівчаткам обов'язково наголошувати, що вони майбутні подруги, матері - повинні оберігати кращі традиції минулого. Таким чином, наступні покоління не тільки оцінюватимуть нас, але й збережуть наші сьогоднішні набутки, які згодом також стануть традиціями. Виховання любові до рідної культури, до рідного села чи міста, до рідної мови, традицій національного одягу - це завдання першочергового значення і нема потреби це доводити. Але як виховати цю любов? Вона починається з малого: з любові до своєї родини, до свого помешкання, до своєї школи. Пропоную внести елементи вишивки до повсякденної і святкової шкільної форми учні шкіл, училищ. Це можуть бути комірці і манжети до блузок дівчат і сорочок хлопців, які можна причіпляти і відчіпляти - вишиті. Причому, кожний клас може мати свій характерний лише для нього колір, переважаючий у вишивці. Напр., початкові: 1-4 класи можуть мати з переважаючим голубими, темно-синіми чи світло-голубими кольорами вишивки, 5 класи-зеленими, 6 класи- червоними, 7 класи - жовтими і т. д. кольорами. Маю на увазі, що в кожній школі класи можуть мати свої переважаючі кольори в поєднанні з іншими, кожний клас свої, у вишитих комірцях, манжетах. А у святкові дні, там, звичайно, бажано використовувати всю різноманітність кольорів. Кожен учень і учениця повинні мати вишиті сорочки чи блузки, підібрані до їхньої шкільної форми. Це дасть змогу насамперед полюбити народну вишивку, розвивати їх естетичний смак, їхню внутрішню культуру. З іншої сторони, заставить старшокласників оволодівати різними техніками вишивки. Це може бути низинка, хрестик, гладь, також і геометричний чи квітковий орнамент. В святкові дні наших національних свят старатись наблизити одяг учнів до національного, але в сучасному стилі. Кожний учень може вибирати вишивку для себе. Можна на кожний день для комірців вдало підбирати і використовуваній ткану тасьму з узором вишивки.